В ЄС хочуть вдарити по доходах Росії від нафти, цінову стелю мають намір різко знизити – Reuters

Євросоюз (ЄС) хоче знизити стелю цін на російську нафту – з поточних 60 до 50 доларів за барель. З такою пропозицією ЄС має намір звернутись до країн-членів G7.

Про це повідомляє Reuters. Зазначається: у Євросоюзі очікують, що ця пропозиція:

• Буде підтримана G7.
• У разі реалізації посилить санкційний тиск на Росію.

“ЄС запропонує міністрам фінансів країн G7 знизити стелю цін на російську нафту, що перевозиться морем, у рамках нового пакета санкцій проти Москви, заявив європейський комісар з економіки Валдіс Домбровскіс. Він не вказав, до якого рівня Європейський союз хотів би знизити стелю, але обізнані про хід обговорень представники ЄС, повідомили, що … до 50 доларів за барель”, – йдеться в повідомленні.

Аналітики нагадують: стелю цін на російську нафту було погоджено в грудні 2022 року. Цей захід передбачає заборону на:

• Торгівлю російською нафтою, що перевозиться танкерами, за ціною вище 60 доларів за барель.
• Роботу з такими вантажами для судноплавних, страхових і перестрахувальних компаній – проте лише, якщо ціна не відповідає ліміту.

“Мета таких заходів – зменшити доходи Росії, обмеживши її здатність фінансувати війну проти України. При цьому не спричинивши дефіциту ресурсу на світовому ринку”, – пояснили автори матеріалу.

Водночас, констатується, Росія обходить це обмеження – за допомогою т.зв. “тіньового флоту”. Це танкери, які не користуються послугами західного страхування.

“Російська нафта Urals довго торгувалася дорожче 60 доларів. Однак у квітні 2025 року її вартість впала нижче цього рівня – на тлі побоювань глобального економічного сповільнення та оголошених мит США”, – констатували аналітики.

Наразі ж, за даними investing.com, Urals знову торгується вище за 60 доларів. Станом на 17:23 за Києвом, її ціна складала 65,49 долара/барель, що, тим не менш, на 3,35% нижче, ніж під час попередньої сесії.

Як повідомляв OBOZ.UA, тим часом у Росії стрімко зростає вартість видобутку нафти – через виснаження легкодоступних родовищ і переходу до важких запасів, які вимагають дорогих технологій і податкових стимулів. Це означає, що прибутковість нафтової галузі продовжує знижуватися, а бюджет стає все більш вразливим до цінових коливань на світовому ринку.