Вісім країн ЄС закликали блок підвищити готовність до війни та стихійних лих: у чому причина

Вісім держав Європейського Союзу закликали ЄС терміново посилити готовність до масштабних криз – від воєнних конфліктів до техногенних і стихійних лих. Ініціатива посилилася після російської агресії та енергетичних збоїв у деяких країнах ЄС.

Про це пише The Financial Time. До коаліції долучились Нідерланди разом із Фінляндією, Швецією, країнами Балтії, Бельгією та Люксембургом. Учасники зустрілися у Брюсселі та висловили занепокоєння відсутністю скоординованої підготовки до надзвичайних ситуацій, зокрема нестачею укриттів та слабкою системою кризового реагування.

Європейська комісія на початку цієї весни закликала столиці країн розробити плани, що включають рекомендації громадянам щодо запасів їжею на три дні, модернізації аварійних притулків та створення транскордонних кризових центрів у разі конфлікту або кліматичних катастроф.

Ця ініціатива з’явилася після того, як європейські розвідувальні служби попередили, що Росія може напасти на державу-члена ЄС протягом трьох-п’яти років, що посилить загрози, пов’язані зі зміною клімату, включаючи повені та лісові пожежі.

“Ми всі знаємо, що світ навколо нас змінюється, що ми знаходимося в новому геополітичному середовищі, де ризик кризи або навіть війни є реалістичним”, – заявив міністр юстиції та безпеки Нідерландів Давід ван Віл. Він вважає, що саме готовність до найгірших сценаріїв дозволяє краще справлятися з локальними лихами

За словами нідерландського урядовця, група країн, яка зустрілася у Брюсселі для обговорення покращення стійкості в той час, коли ЄС вкладає величезні кошти у свій оборонний сектор, щоб підготуватися до можливості повномасштабного конфлікту, вважала себе “ймовірно більш просунутою” в цьому питанні, ніж інші, які виявили меншу готовність наслідувати цей приклад, частково через побоювання викликати паніку серед свого населення.

Водночас підходи до підготовки серед країн ЄС суттєво різняться: деякі держави досі не мають навіть базових засобів сповіщення, таких як сирени. Тому міністри закликали Єврокомісію активізувати роботу над спільною оцінкою загроз і вдосконаленням механізмів цивільного захисту.

“Деякі країни щойно встановили сирени. Інші країни повідомили нам, що 25 років тому вони припинили використовувати свої сирени. Тож ви можете бачити, що існують різні підходи до цих питань”, – сказав ван Віл.

Міністр стверджува: “Якщо ви готуєтеся до найгіршого сценарію – кризи військового конфлікту – тоді з локальними катастрофами легше впоратися”. Проте для ефективного реагування також необхідна координація дій між столицями з таких питань, як накопичення запасів, системи сигналізації або створення достатньої кількості укриттів.

Нідерланди вже почали впроваджувати “пункти екстреної підтримки”, де під час кризових ситуацій, таких як відключення електроенергії, громадяни можуть зарядити гаджети, отримати інформацію чи повідомити про зникнення людей. Ван Віл вважає, що цей підхід може стати моделлю для всієї Європи.

Крім цього, вісім міністрів закликали комісію прискорити власну роботу, включаючи аналіз загроз, з якими стикається континент. “Ми хочемо, щоб вони працювали над цією спільною оцінкою загроз… Якщо ми не маємо однакової думки щодо того, з якою загрозою ми стикаємося, то до чого ми готуємося?” – сказав нідерландець.

Особливу увагу звернули й на боротьбу з дезінформацією. Наприклад, у Румунії почали поширюватися чутки, що навчання резервістів та запаси їжі нібито свідчать про підготовку до війни з Росією. Уряд Румунії вже двічі офіційно спростовував ці фейки, наголошуючи, що йдеться виключно про превентивні заходи без оголошення конфлікту.

Міністри погодилися, що спільне інформування, скоординовані дії та чесна комунікація з населенням – ключові складові ефективної готовності до будь-якої кризи.

Як повідомляв OBOZ.UA, 20 травня по всій Іспанії вийшли з ладу мережі стаціонарного, а також мобільного зв’язку та інтернету. Масштабний збій стався у всіх регіонах країни та зачепив практично всі мобільні мережі. Його причиною називають невдалу модернізацію мережі.

Це вже другий великий збій інфраструктури в Європі менш ніж за місяць. Наприкінці квітня в багатьох країнах Західної Європи, але найбільше в Іспанії та Португалії, зникла електроенергія, через що без світла залишилися близько 50 млн людей. У цих країнах було оголошено надзвичайний стан, на всіх атомних електростанціях країни зупинили енергоблоки і перевели на роботу від генераторів. Втім, вже наступного ранку в Іспанії відновили понад 99% електропостачання.

На цьому тлі російська пропаганда почала поширювати в мережі неправдиву інформацію про причини блекауту. ЗМІ та Telegram-канали РФ намагалися переконати в тому, що причиною масштабних відключень світла є міжнародні санкції проти РФ.