“Захисний щит” від агресії РФ і не тільки: в ЄС задумалися над відновленням боліт уздовж східних кордонів – Politico

У Європейському Союзі задумалися над відновленням боліт уздовж кордонів, щоб створити природну перешкоду на випадок агресії з боку країни-терористки Росії. На такі дії європейців надихнув досвід України, коли за допомогою підриву дамби на річці Ірпінь вдалося зупинити російський наступ у 2022 році.

Про це повідомляє Politico. Крім того, відновлення торфовищ допоможе не лише сформувати природні бар’єри для ворога, а й скоротити викиди вуглекислого газу.

Які дії країн Європи в питанні відновлення боліт

Восени міністерства оборони та довкілля Фінляндії розпочнуть переговори про старт пілотного проєкту з відновлення боліт.

“У Фінляндії ми використовували нашу природу з точки зору оборони в історії. Я зрозумів, що особливо на східному кордоні є багато чудових районів для відновлення – як з точки зору клімату, так і для того, щоб максимально ускладнити прохід”, – сказав майор Аалто-Сеталя.

Обговорення щодо відновлення природних захисних бар’єрів найактивніше відбуваються у Польщі. Кілька років тому кліматичні активісти й науковці розпочали кампанії на підтримку збереження довкілля, зрозумівши, що польські політики значно швидше інвестують ресурси у проєкти, пов’язані з національною безпекою.

“Як тільки ви говорите про безпеку, у Польщі всі вас слухають. А наші торфовища та стародавні ліси – це місця, які будуть дуже важливими для нашої оборони, коли війна дійде і до Польщі”, – пояснила польська активістка Вікторія Єдрошков’як.

Після тривалих кампаній питання вже вийшло на рівень уряду, а у Варшаві тривають консультації між вченими та міністерствами оборони й довкілля.

Водночас країни Балтії поки не демонструють значної зацікавленості. Лише міндовкілля Литви обмежилося коротким коментарем, що відновлення боліт у контексті оборони “наразі обговорюється”.

Міністерство оборони Естонії та ЗС Латвії підтвердили, що нові плани Балтійської оборонної лінії передбачають використання природних перешкод, зокрема боліт, але без відновлення торфовищ.

Попри те, що європейська увага нині зміщується до питань безпеки, оборонні бюджети зростають, а кошти інколи не надходять до зеленого переходу, екологи сподіваються, що залучення військових структур може відкрити шлях до безпрецедентного фінансування та пришвидшити відновлення природи.

“Наразі отримання дозволу на повторне зволоження торфовищ займає п’ять років, а іноді це може зайняти 10 років. Коли йдеться про військову діяльність, існує певна пріоритетність. Не можна чекати 10 років, якщо нам це потрібно для оборони”, – наголосила директорка німецького Центру болотних боліт Грайфсвальда Франциска Таннебергер.

Аргумент про використання боліт як елементу оборони підходить не для всіх держав. У Німеччині, де понад 90% торфовищ осушено, у Бундесвері поставилися до цієї ідеї доволі стримано. Науковці ж наголошують: концепція “болота заради безпеки” не здатна стати універсальним вирішенням усіх викликів.

“Повторне зволоження водно-болотних угідь може бути як вигідним, так і невигідним для власних операцій (НАТО)”, залежно від конкретної країни. Військам НАТО доведеться переміщатися через Німеччину у разі нападу Росії на сході, а болота обмежують пересування військових. Тим не менш, “ідея підвищення перешкодостійкості місцевості шляхом спричинення повеней та заболочування… використовується у війні вже дуже давно і досі є життєздатним варіантом”, – сказав речник управління інфраструктури та навколишнього середовища Бундесверу.

Науковці наголошують, що концепція “болота заради безпеки” не здатна стати універсальним вирішенням усіх викликів, а болота не можуть зупинити дрони чи збити ракети.

“Звичайно, нам усе ще потрібна традиційна оборона”, – сказав один із консультантів компанії, яка нещодавно розробила детальну пропозицію щодо відновлення торфовищ, пов’язаного з оборонними проєктами.

Як повідомляв OBOZ.UA, поки Дональд Трамп закликає Європу відправити військові сили в Україну в межах гарантій безпеки, більшість європейців виступає проти, оскільки таке рішення може поставити війська під загрозу. Держави Східної Європи не бажають відволікати ресурси від охорони власних кордонів.