Замість дешевих ліків в Україні – додаткові прибутки виробників

Значна частина учасників фармацевтичного ринку не підтримала оприлюднену МОЗ 9 червня редакцію проєкту Порядку маркетингових послуг аптек та використаних в ньому підходів і розрахунків. Серед десятків компаній підтримку висловили лише два великі українські фармацевтичні підприємства – “Дарниця” та “Інтерхім”. І це зрозуміло, бо, згідно досдіженням Proxima Research, майже 72% вартості ліків в Україні формують виробники.

Можна допустити, що деякі заводи зацікавлені у затягуванні ухвалення рішення щодо регулювання маркетингу в аптеках, бо це дозволяє їм зберігати витрати на рекламу як додатковий прибуток. Тому вони всіляко намагаються відтягнути прийняття відповідних постанов. У цій ситуації інтереси покупця залишаються поза увагою.

Внаслідок скасування попередніх домовленостей фармацевтичні виробники, які лобіювали відповідне рішення, отримали додатковий чистий прибуток у розмірі до 500 млн грн,йдеться в підрахунках, яке опублікувало УНН. Видання також процитувало члена Комітету ВР з питань здоров’я нації Юрія Заславського, який пояснив, що заводи перестали сплачувати 40-60% маркетингу, але при цьому відпускні ціни не змінилися – а подекуди навіть зросли у 2–2,5 рази.

Виробники припинили фінансування маркетингових програм з аптеками, а збитки від знижок на найпопулярніші 100 препаратів покрили за рахунок здорожчання решти лікарських засобів. Кошти, що раніше спрямовувались на знижки для споживачів через аптечні мережі, нині залишаються в розпорядженні виробників.

Нагадаємо, що дев’ять провідних фармацевтичних заводів країни за 2024 рік отримали загальну виручку понад 43,8 млрд грн, йдеться в даних Опендатабот. Десятка найуспішніших фармкомпаній України разом заробила більш ніж 4 млрд чистого прибутку. Фармвиробник “Дарниця” отримала майже 400 млн грн прибутку в 2024 році.

Водночас галузь поступово занепадає через брак комплексного підходу до регулювання. За новим порядком аптеки більше не зможуть самостійно ініціювати маркетингову співпрацю, а лише “добровільно” приймати умови, продиктовані виробниками. Запропоновані зміни передбачають обмеження на маркетинг до 20% від обсягів продажів виробників за попередній квартал, але тільки для безрецептурних препаратів, плюс 3% для рецептурних. В підсумку це становитиме близько 5% від доходу аптеки. Експерти попереджають, що це не регуляція, а знищення маркетингової політики.

Пряма залежність між націнками в аптеках і маркетингом виявилася не такою очевидною, як заявляли перед реформою. А от кількість знижок для пацієнтів відповідно в рази зменшилася. При цьому жодна з аптек не відмовилася від програм лояльності для своїх покупців. Аптеки продовжували підтримувати доступні ціни для населення власними силами, хоч можливості у них для цього суттєво скоротилися. Бо немає наразі робочого механізму знижок та компенсацій, які були можливі за рахунок маркетингу.

При цьому діяльність виробників жодним чином не регулюється, що створює нерівні умови на ринку. В результаті аптеки матимуть значно менше коштів, які можна направити на благодійні і соціальні проєкти та знижки для пацієнтів.

В оновленому Порядку щодо маркетингу в аптеках нова модель не забороняє маркетинг, але згідно з нею рецептурні препарати більше не можуть бути об’єктом маркетингових домовленостей, а обсяги та напрямок застосування бюджету на просування контролюватимуться фармацевтичними компаніями. Її звісно підтримали лише “Дарниця” та “Інтерхім”.

Від того, як вирішиться ця ситуація, залежить доступність ліків для мільйонів українців.