Збивати “Шахеди” та балістику буде складніше? Як на ППО позначиться припинення допомоги від США: інтерв’ю з Мельником

США вирішили скоротити постачання Україні деяких критично важливих видів озброєння, зокрема ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони та артилерійських боєприпасів. Це безпосередньо впливає на здатність України знешкоджувати повітряні цілі, передусім “Шахеди” та балістичні ракети ворога. Фактично йдеться про те, що наша ППО може зіткнутися із певним браком можливостей, а партнерство США та України опиниться під великим питанням.

Водночас європейські союзники України усвідомлюють, що безпека України – це складник їхньої власної безпеки. Причому такі позиції відображені в офіційних документах. Так, 5% видатків цих країн на оборону передбачають також і кошти на підтримку України. Водночас існує ризик, що через прагнення союзників України поповнити власні військові склади нашій країні доведеться виборювати ракети в умовах серйозної конкуренції.

Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA висловив співдиректор програм зовнішньої політики, координатор міжнародних проєктів Центру Разумкова, військовий експерт Олексій Мельник.

– США ухвалили рішення про припинення постачання в Україну деяких видів зброї. Зокрема, йдеться про ракети-перехоплювачі для ЗРК та артилерійські боєприпаси. У Вашингтоні пояснюють це тим, що країна має занепокоєння щодо низького рівня своїх військових запасів і повинна піклуватися про власні інтереси. На вашу думку, чи дійсно причина полягає саме в цьому?

– Я не впевнений у тому, що саме це є головною причиною, оскільки цьому передувало дуже багато політичних заяв, особисто Трампа і його оточення, а також практичних дій, які дають серйозні підстави для того, щоб сумніватися в підтримці новою адміністрацією США того бачення, яке має Україна та її європейські партнери щодо завершення російсько-української війни.

Втім, чи ревізія, про яку вони сказали, є першопричиною, чи це просто спроба виправдання політичних рішень, або ж це комбінація одного й іншого, наразі однозначно стверджувати не можна.

– Напевно, головне питання, що виникає в цьому контексті, – як ці рішення США можуть позначитися на стані нашої оборони, зокрема протиповітряної?

– Якщо подивитися на той перелік, який оприлюднений, то там є наступальна зброя, тобто така, яка застосовується безпосередньо на лінії бойового зіткнення, наприклад, протитанкові гранатомети, і суто зброя для оборони.

Можливо, кількість гранатометів не настільки суттєва при тому, що зараз основним засобом є дрони, адже вони дозволяють це робити з більш безпечної відстані. Отже, умовно це може не мати якогось аж дуже критичного ефекту. Але якщо ми говоримо про ті самі засоби протиповітряної оборони – а там є і ПЗРК малої дальності, – одразу виникає питання збиття “Шахедів”. Далі йдуть Patriot, і тут перша асоціація – це балістика.

Ефективність ПЗРК – майже один до одного: один ПЗРК – один “Шахед”. Отже, мінус один ПЗРК означає, що ще один “Шахед” має шанс досягти своєї цілі. Якщо ми говоримо про Patriot, то це – дуже приблизно – дві ракети на одну балістичну. Отже, мінус дві ракети до Patriot означатиме, що одна балістична ракета може потрапити у ціль.

Математика, на жаль, така.

– Власне, ситуація із скороченням військової допомоги від США була доволі прогнозованою, адже було зрозуміло, яку політику проводить адміністрація Трампа. На вашу думку, чи підготувалася Україна до цього? Чи чимось підстрахувалася?

– Дійсно, щонайменше з моменту інавгурації Трампа – а тривожні сигнали надходили від Трампа ще як кандидата у президенти – дуже швидко стало зрозуміло, що ті речі, які він говорив стосовно України і бачення врегулювання конфлікту, почав втілювати в життя. Тому дійсно був час підготуватися.

Судячи з реакції президента України, інших посадових осіб, все-таки це стало громом з ясного неба. Це може бути індикатором того, що рівень цієї готовності і впевненості, що ми зможемо впоратися із цією новою ситуацію, не є надто високим.

Разом з тим ми бачимо певні спростування з боку американської адміністрації, що це не слід розглядати як припинення американської допомоги. Якщо розглядати питання, чи змогли ми вчасно підготувати до цього, то я б звернув увагу на те, що говорив кілька місяців тому колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Ще перебуваючи на посаді, і особливо після того, як міг отримав можливість говорити більш відкрито, він казав, що ми опинилися в абсолютно новій ситуації і що Америка як партнер від великим питанням, якщо говорити дипломатичною мовою.

– Останнє питання – щодо дій Європи. Наскільки це рішення США про скорочення допомоги Україні стало для європейських країн певним негативним політичним сигналом? Чи може бути таке, що вони також почнуть перейматися питаннями власної безпеки, як-от Литва, яка вирішила розмістити в себе 5-тисячний контингент бундесверу?

– Якщо говорити про сигнали, то це як “останнє китайське попередження”. Цих сигналів було безліч. Назвемо це черговим сигналом або черговим підтвердженням того, що і так усім було зрозуміло.

Якщо ж говорити про те, як Європа буде розподіляти пріоритети, то тут є як позитивні моменти, так і певні виклики. Тому що наразі те, що ми побачили в декларації саміту НАТО – можливо, не в самій декларації, яка дуже коротка, а в білій книзі Європи до 2030 року (“Біла книга з питань європейської оборони – Готовність 2030”, – Ред.), – то там доволі чітко прописано, що підтримка України є складником безпеки Європи. Тобто принаймні на рівні документів підтримка Україна не відокремлюється від тих зусиль, які Європа робить всередині Європи із збільшення бюджету, із інвестицій у виробництво, в інфраструктуру, у власні збройні сили, оборонні спроможності тощо.

Окрім того, колективне рішення про збільшення видатків на оборону також передбачає, що в ці 5% будуть також входити кошти, які виділятимуться на підтримку України. Це вже не просто політичні заяви, а документальне формальне підтвердження того, що Європа і НАТО налаштовані на підтримку України.

Виклики і ризики, про які ми говоримо, – це те, що дійсно час від часу лунають заяви, які викликають занепокоєння. Наприклад, коли йдеться про те, що закінчення російської агресії в Україні може стати початком збройної агресії Росії проти однієї з країн Європи. І тут виникає питання: ви намагаєтеся відтягнути цей момент, купити час за рахунок українців, чи це налаштованість на затягування конфлікту? Хоча, звичайно, відкритим текстом про це ніхто не говорить.

Далі – це інтенсивне переозброєння у багатьох країнах-членах НАТО. Найбільш масштабні такі процеси ми бачимо в сусідній Польщі. Якщо ж говорити про балтійські країни, то те, що вони запрошують до себе додаткові контингенти натовських партнерів в Європі, то це не є відтягуванням якихось сил з України. Тому що вся ця дискусія стосовно можливого розміщення підрозділів НАТО чи інших європейських держав на території України наразі затихла.

Що може бути несприятливим для України? Зараз США порахували, що їм недостатньо ракет, що їм потрібні власні склади заповнювати ракетами, і це може створити серйозну конкуренцію між тим, що буде передаватися Україні, і тим, що буде йти у власні запаси. Такий ризик дійсно є.